Каково тебе, Иосиф, сын любимый, у отца?
Предан братьями - в ров брошен! Скорбь исходит от лица…
Где красивые одежды, что отец тебе дарил?
Наг. На Бога лишь надежда! Жаждет отрок… хватит ль сил?
Вот, идет из Галаада караван Измаильтян.
Их верблюды несут ладан, и стираксу, и бальзам.
Курс направлен на Египет, мимо рва они идут…
Вот Иосиф - отрок вынут, братья в рабство продают.
Разноцветные одежды вызывали зависть в них.
Кровью, вымазав их прежде, понесли отцу, и крик
Слышан Иакова о сыне! Плачет горестно отец…
Нет любимого, и ныне жизни радостной конец.
А Иосиф же в служенье к Потифару продан был.
Он в очах благоволенье царедвордца получил!
Здесь, Иосиф был поставлен над всем домом управлять,
А Господь всегда был рядом, чтоб его благословлять!
Был красив Иосиф станом, юн и Господом храним.
На него блудливым взглядом смотрит женщина своим…
Он сказал жене хозяйской: мне твой муж доверил дом,
Не тебя, не надо ласки. Господину верен он!
Царедворская супруга зло клевещет и кричит!
Муж её разгневан: ну - кА, пусть Еврей сей посидит!
Заключен в темницу отрок, здесь и узники царя.
Но Иосиф Богу дорог и успешны все дела.
...Виночерпий с хлебодаром провинились пред царем.
Были отданы под стражу, где Иосиф заключен.
Им приснились сны, и отрок смысл их снов истолковал…
Через три дня фараону виночерпий пить давал!
Хлебодар же был повешен - сны сбылись через три дня.
В добром деле, кто успешен, просит: Бог, храни меня!
Вот два года пролетели... фараону снились сны.
Они дух его задели, он призвал со всей страны
Мудрецов, волхвов Египта - сны свои им рассказал.
Но надежды все разбиты! Толкователь всяк молчал.
Тут вдруг вспомнил виночерпий! Говорит он: фараон,
Был Еврей в темнице, верно истолковывал сны он!
Вот Иосифа приводят к фараону во дворец.
Разгадать сны отрок может, царь доволен, наконец!
Ведь Иосиф, отрок милый, всё ему растолковал -
Семь лет будет изобилие, дальше голод наступал…
Был Иосиф им поставлен над Египетской землей.
Фараоном он прославлен! Перстень дал - владей со мной!
Вот, скопил Иосиф хлеба, счета не было тому...
Караваны все за хлебом из других стран шли к нему.
Всюду голод... вдруг Иаков слышит - хлеб в Египте есть!
Сыновей за хлебом сразу отправляет в путь отец.
...Каково тебе, Иосиф? Как болит душа твоя!
Ты открыться братьям хочешь, плачешь... жив ль отец мой, а?!
Ты прощаешь своих братьев и встречаешься с отцом!
Как же рад отец Иаков: жив мой сын! Со мною он!
А свирепый голод видно - с смертью в ногу он идет...
У Иосифа всем сытно. С ним семья его живет.
Раиса Дорогая,
Липки, Россия
Люблю Господа, стремлюсь к Нему, живу для Него! Имею двух дочек и внука. Музыкант по образованию. Начала писать случайно. Проснувшись ранним утром, мои губы шептали стихи... e-mail автора:rayador@yandex.ru
Прочитано 5491 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
